а пам'ятаєш ми з тобою
сховались в парку у дуплі
періщив дощ і мокли білоч
ки злі

подобається леся глібу
а олексій генадію
шо я а шо я я корову
дою

розбив ти серце зоя львівна
притисла руку до грудей
та годі сіпатись степане
бо лиш зламається рука

взаємини були гучними
торшер побився та стакан
поличка лампочка і врешті
степан

домівку має черепаха
і равлик й деякі коти
лиш я завжди як поле пере
коти

жили були невдалі спроби
допоки не впіймав їх гліб
робили спроби спроби втечі
але від гліба не втечеш

з нас двох мій друже ти завжди був
лиш посереднім юнаком
і тільки я безпосереднім
дурком

всі витрати беру на себе
не дякуй люба то пусте
нема про що тут сперечатись
ну а доходи це твоє

товстий кадиров ледве втисся
у персональний свій казан
аж раптом чує де снаряди
рамзан

така проста речей природа
дорослі знають і малі
що у сім'ї не без города
в селі

поля жовтіють золотисті
за ними синій небокрай
не треба іншої землі нам
тут рай

на хелловін я роздягнулась
жіночий перевірить фарт
чи закохаєшся чи зловиш
інфаркт

підступно стогне валентина
безстидно чавкає семен
і лиш василь як справжній денді
тихенько сьорбає свій борщ

ходили вулицями міста
дивились в очі ліхтарям
до комендантської години
так наче це останній раз

калюжа не реагувала
хоч я вдивлявся все пильніш
калюжам байдуже до нас і
до ніцш

натужно стогне валентина
шлях на говерлу нелегкий
ще й замість рюкзака на спині
андрій

зізнаюся я вперше бачу
як свинське вушко ти їси
і серце зводить від такої
краси

коли на пенсію я вийду
поїду мабуть у москву
і там в палатці сувенірній
куплю будановок штук п'ять