коханий йди поп'єм горілки
не зараз люба почекай
бо трохи не домив пательню
такий секрет щасливих пар

завмерло пекло все в чеканні
ось ось небензю підвезуть
вже й гак прибили поміцніше
щоб вішати за язика

я заведу собі біноколь
та вийду з ним межи людей
і будуть люди дивуватись
чому ж з біноклем ходить він

німий даремно кинув в воду
іще маленького муму
бо виплив той у девонширі
і виріс здоровенним псом

колись тази робили з міді
у сиву давнину віків
накритись зараз можна тільки
із оцинковки барахлом

ідуть роки як дощ крізь сито
невпинно стрімко без мети
лише одне з цим світом мирить
це ти

ковбаси сало та горілка
який прекрасний натюрморт
ти зіпсувала все додавши
свій торт

поля жовтіють золотисті
за ними синій небокрай
не треба іншої землі нам
тут рай

а зараз час попити чаю
ні гості зашуміли враз
давайте далі пить що пи́ли
весь час

купив матрац я безпружинний
і подзвонив усім дівкам
влаштовую чудове свято
сплю сам

летить русак спіймавши міну
у неба синю далечінь
та хоч куди лиш Україну
покинь

ми напились і посварились
та не тому мій щем і сум
йому не можу дати в пику
бо кум

поклав на хліб шматочок сала
домашньої гірчиці зверх
хильнув жую меланхолічно
тепер кажіть що рай десь там

в душі микола мерчандайзер
з усіх аналізів своїх
він лікарю дає найкращі
за дев'яносто третій рік

дивлюся я на ноги каті
до них у мріях додаю
оксани груди і фігуру
свою

магічні прояви кохання
це не квітки і все таке
а теплий плед яким прикриють
коли у кріслі ти заснеш

у кожній хаті є кімната
де зранку кожний день аншлаг
бо починається не з кави
світанок кожної сім’ї

нам понеділок божа кара
за те що в п’ятницю ми всі
мчимо з роботи відчайдушно
в очах горить ура ура