пливе до берега русалка
там хлопець ніби маячок
забула б вже та міцно в серці
гачок

зелені миші пропливають
в ілюмінаторі човна
і роблять з нами спільні селфі
та пригощають котьяком

рать косооких окупантів
кривим багром під чорний гай
збирає в свій підземний човен
мазай

на рік новий як вимкнуть світло
візьму драбину і мішок
і натрушу яскраві зорі
в домівки ваші принесу

зліпив сніжки скатав у кулі
зробив з них два сніговики
а потім снігові дві баби
і вийшла абба снігова

не просто стукаючись лобом
блукаю світом навмання
а здобуваю емпіричні
знання

наш всесвіт був колись двомірним
він був пласким немов папір
і це продовжувалось доки
бог орігамі не створив

на ціль заходимо панове
промовив голубів вожак
вже бачу білий соловйова
піджак

олег програв собі у шахи
потиснув руку сам собі
а як узнав що грав не чесно
велику бійку влаштував

в ніч новорічну загадаєм
щоб після виступу х#йла
по спасьскій вежі вдарив бе пе
ел а

коли вони повиздихають
питаю бога він мовчить
і замість відповіді чую
роботу наших пепео

до себе вранці повертаюсь
я дуже важко відтепер
нудота зле але ні разу
не вмер

екран вікна транслює ранок
сюжет про синій білий сніг
який я пультом перемкнути
не зміг

які великі в тебе очі
не знаю чи легально це
бо ними можна проковтнути
живцем

мене давно гойдають трави
і пестять квіти і дощі
катають равлики та бджоли
і носить вітер не чекай

я б ще із пагорба дивився
на рідні села і міста
та режисер велів знімати
з хреста

в пітьмі з ліхтариками люди
як зорі в космосі і я
іду зігрітий теплим світлом
між ними наче космонавт

в кінці тонелю видно світло
зірками вкритий небосхил
і голос янгола куди без
бахіл