за два три тижні від подкастів
про грізний мовний талібан
від страху в нас опоросився
кабан

на мене дивиться з калюжі
створіння дивне й мовчазне
нагадує мені щось дуже
мене

як жаль це просто парасоля
в маршрутці думала марго
хоч спершу в натовпі й здалося
ого

опівночі в дзеркальній повні
колись станцюю я мабуть
гнучка як срібло небезпечна
як ртуть

туман замотує у саван
торік іще живе село
роса лягає на холодне
чоло

ось ця краватка вам підкреслить
і колір шкіри і очей
і жалюгідність всіх на світі
речей

летить русак спіймавши міну
у неба синю далечінь
та хоч куди лиш Україну
покинь

я вісімнадцятим туманом
блукала мовчки взад вперед
шукаючи зухвало риму
до мед

ввімкни кондюк і вимкни фари
шипи так шшшшшшш гойдай гараж
я уявлятиму канари
і пляж

коли всі переводять стрілки
аркадій переводить час
не просто так він професійно
навчавсь

ламає костя глібу кості
та кості гліба не хрумкі
не те що кволі кості кості
хрумк і

до панночки у домовину
хома потрапити хотів
але у відповідь отримав
чортів

олег вдягнув костюм цукерки
стоїть собою гордий вщерть
але оксана обирає
знов смерть

блукаєм в темряві страждання
і загубилися в пітьмі
бо ми забули як то бути
дітьми

хотіло з вітром грати в небі
від гілки рвалося чимдужч
а опинилося в полоні
калюж

несли вогні самайну кельти
на цвинтар в велесову ніч
а патріарх кирило в церкві
ніс дічь

міс денеер то справжня леді
високий стиль і лексикон
неначе сам зійшов прігожин
з ікон

козацьким славним містом їду
і сльози ллє душа сумна
рахую шрами вулиць клята
війна