у темряві почув я голос
що еротично шепотів
здавайте постіль прибуваємо
львів

олег дизайнер інтер'єрів
прекрасну творить каламуть
до нього йдуть його знаходять
і б'ють

пливе до берега русалка
там хлопець ніби маячок
забула б вже та міцно в серці
гачок

рать косооких окупантів
кривим багром під чорний гай
збирає в свій підземний човен
мазай

не просто стукаючись лобом
блукаю світом навмання
а здобуваю емпіричні
знання

на ціль заходимо панове
промовив голубів вожак
вже бачу білий соловйова
піджак

в ніч новорічну загадаєм
щоб після виступу х#йла
по спасьскій вежі вдарив бе пе
ел а

до себе вранці повертаюсь
я дуже важко відтепер
нудота зле але ні разу
не вмер

екран вікна транслює ранок
сюжет про синій білий сніг
який я пультом перемкнути
не зміг

які великі в тебе очі
не знаю чи легально це
бо ними можна проковтнути
живцем

я б ще із пагорба дивився
на рідні села і міста
та режисер велів знімати
з хреста

в кінці тонелю видно світло
зірками вкритий небосхил
і голос янгола куди без
бахіл

сріблястий сніг на фоні неба
сріблясті іскорки в очах
коротке щастя у найдовших
ночах

зробив шпаківню і до батька
криві цвяхи поніс малий
той глянув і махнув рукою
забий

приємно іноді згадати
що людям був властивий сміх
і замість попелу із неба
йшов сніг

магічне вогнище палає
дуби чудовий краєвид
читає вірш мій сивий пращур
друїд

до тебе ніжно пригортаюсь
чого б мій любий ти хотів
відповідаєш трохи більше
котів

хваливсь трофеями мисливець
та гостям не сказав того
що на стіні найбільші роги
його