знайшов микола у городі
давно забутий вже талант
що закопав колись дізнавшись
про те що не проп'єш його

олег із космосу додому
летить з відрядження а там
старі праправнуки чекають
та чималенький депозит

за що нас боженька не любить
бо під іконками нам лінь
у соцмережі написати
амінь

так ось чому ти не з'являлась
цієї ночі уві снах
тому що ти прийшла насправді
весна

раніше щоби покарати
дитину ставили в куток
а зараз видалити досить
тік ток

нелегко іноді буває
себе тримати у руках
чи навіть просто взяти в руки
якщо людина ти слизька

микола вийшов із оксани
а потім ігор та василь
нарешті каже акушерка
це всі

гліб загубив раптово сором
не усвідомивши цього
лише з полегшенням помітив
як в ньому зайве зникло щось

гліб народився особливим
і від народження вже міг
ходити сам та вимовляти
безпомилково матюки

стоїш бувало на зупинці
чекаєш на трамвай бажань
і ось він врешті під'їжджає
але прямує у депо

буває в матрицю заходиш
і виникає відчуття
що це і є твоє реальне
життя

микола з жахом усвідомив
що він у ліжку не один
і що одружений вже кілька
годин

життя таке стрімке що часом
здається пролітає повз
наскільки б швидко ти у ньому
не повз

привів додому незнайомку
приклав до носа хлороформ
вона поморщилась і каже
щось не вставляє дай іще

на спіритичному сеансі
щось ворушилось під столом
від чого галя червоніла
і шепотіла перестань

в похмільні ранки що зимою
до нас приходять на свята
проста вода смакує наче
свята

маленька мрія є у мене
ми лежимо з тобою вдвох
і ти мені шепочеш путін
подох

ексгібіціоніст аркадій
танцює танець живота
а ортопед ельвіра львівна
зітхає гірко сколіоз