холодний місяць в небі зимно
і душу змучує сльота
смак осені в самотніх римах
вита

негарно вийшло з цим варенням
бо замість цукру взяла сіль
візьму часник піду варити
кисіль

оксана глянула в люстерко
а там вусатий чоловік
понервувала постраждала
і звик

цей світ ще дихає він теплий
біжи лови його мерщій
останній промінь бо на тому
дощі

крізь дим на ношах тягнуть літо
руда як сонце медсестра
червоно жовтими дощами
бинтує опіки бійцям

на стіл поставили три пляшки
втрьох всілися і мовчимо
бо ж купували ніби вісім
і щось не бачимо петра

садки цвістимуть буйним цвітом
і сонце зійде ще не раз
радіти будемо всім світом
без вас

ти порівняв мене з конякой
цим самим перетнув межу
та не надійся я не плачу
іржу

комар сидів на підвіконні
зловтішно хату оглядав
бурхливі оплески сьогодні
зірвав його нічний політ

ідеш по вулиці аж раптом
фіксуєш оком безліч ям
з якоїсь плавно ллється лайка
бо хтось ішов й не фіксував

влад стрибнув тетяна
коля гліб юсуп
так у нас закрився
самогубців клуб

в кабаку херсона
рюський офіцер
в дар прийняв від дрона
вічний сон та хер

у двері ломиться вже осінь
а я в обіймах літа досі

осінні кішки на осонні
збирають залишки тепла
і я б назад із ними в літо
втекла

взяла ворожка в руки карти
і нелегкий пророчить шлях
отут стоятимеш в заторі
а тут асфальт новий кладуть

свирид приходить з ботоферми
скидає чоботи важкі
з графину в склянку наливає
його натролена рука

секрет успішних перемовин
уміти у потрібний час
промовчати так красномовно
щоб всі пішли під три чорти

коли мене накриє осінь
віддайте зошита дочці
а зброю сину та залиште
у листях збитого мене