мене страчали рано вранці
на площу падав перший сніг
і натовп стих як ти читала
мій остаточний пиріжок

тут вічний травень море сонця
багато сакур та тепла
до галі зайдеш сіра осінь
дошкульний вітер та дощі

вона сказала що в коханні
найголовніше не тіла
і ще набрала сто чотири
кіла

мадери склянку галя вип'є
і муза почина кружлять
диктує прозу замість віршів
брутальним голосом петра

яка у нас сентиментальна
вечірка в стилі "як колись"
де ти дістав портвейн три сімки
колись

я часто думаю про щастя
для нього треба мало так
а ще я думаю про гроші
і думаю їх треба ще

сусідчин он добро до хати
в сім'ю додому геть усе
а мій відповідальність тільки
несе

у мене з'їхала кукуха
узяла светрик і пальто
наплічник термос зонт валізу
поїхала на з'їзд кукух

за лютим вереснем і жовтнем
надходить лютий листопад
страхи і сумніви спадають
лишаючи любов і лють

маленьке яблучко планета
зірвалось з гілки чуєш гуп
нам просто мить сумна й красива
а черв'ячку армагедон

коли тебе зустрів я вперше
була весна й пташина трель
у тебе коси сині очі
портфель

було спочатку кажуть слово
та я не дуже вірю в це
бо інші кажуть що спочатку
яйце

мене веселі оптимісти
весь час запрошують в ряди
але вряди я тільки можу
годи

ти вже біжиш до мене люба
тебе не бачу ще але
вирує став спливає риба
і з неба падають хрущі

олега бард вкусив у лісі
і передав через укус
всі п'ять акордів на гітарі
й сто сорок сім пісень до них

на спіритичному сеансі
воліли визвати повій
та прилітали лиш чортиці
і вій

господь прийшов як той електрик
на землю грішну у четвер
без зайвих викликів й рахунків
і всім полагодив життя

чий це скелет лежить в вітальні
ану негайно приберіть
це прибиральниця покійна
а іншої у нас нема