на гойдалку присіла осінь
злітає лист лунає сміх
так розгойдалась що влетіла
у сніг

як в небі вагнерівці бачать
бандерівського комара
біжать в від'ємний наступ з криком
ура

найвища ступінь егоїзму
коли твій мозок хтось довбе
не впізнавати в тому дятлі
себе

тарас пішов у рукопашний
дістав хреста і гострий штик
і в саме серце вороженьків
штрик штрик

так добре дбає про безпеку
дільничий мачо наш василь
що й досі обійшлось без жодних
весілль

під вечір як сідає сонце
оксана тисне на педаль
тремтить палає і скрегоче
рояль

не знадобиться у поході
двоспальне ліжко зульфії
але не гинути ж цій мрії
її

в олега десять альтер его
і серед інших альтер ег
закономірно загубився
олег

щось дуже схоже на оксану
але незграбне і косе
олегу змій зеленоокий
несе

олег настільки переймався
питанням чистоти степів
що всю асканію пройшовши
терпів

коли кобіта роздягнулась
з чоловіків полився піт
в монастирі ще не бувало
кобіт

допоки не відчув на дупі
тоді твій пристрасний укус
не відчував в житті таких я
спокус

реве та стогне дніпр широкий
сердитий вітер завива
не сердьтесь любі скоро згине
москва

червона мапа України
суцільна рана кров тече
світ так повільно підставляє
плече

коротший день морозні ночі
дерева жовті вітражі
сидять нахохлившись під ґанком
бомжі

яка у вас знайома пика
я зустрічав вас в а те бе
ви на візочку там катали
себе

коли почув я пісню вітру
побачив за вікном сюрприз
мені дерева танцювали
стриптиз

косив я влітку сіно козам
тобі схотілось на стерні
казав поколеш спину а ти
ні ні