ніхто полковнику не пише
ні друзів ні сім'ї нема
та десь за ним тихенько плаче
тюрма

чи то аркадій з'їхав з глузду
чи то із нього з'їхав глузд
та тільки глузд не показало
на узд

стерв'ятник ось вам зброєносець
а як захочете консерв
то он там бачте обладунки
он сер в

я цілий тиждень чаклувала
від міста відвела чуму
а ви тепер мене в багаття
чому

нам мазохістам часом складно
і навіть боляче але
від того нам буває добре
бо зле

на завершальній ноті тиші
ранковий дзеленчить трамвай
так починається у місті
симфонія нового дня

я бачу вам потрібен привід
хоча із вашим розумом
доволі дивно керуватись
кермом

сидиш по маківку в черемсі
чатуєш друзів а джмелі
у вуха лізуть наче діти
малі

олег би в середу на море
хотів поїхати в четвер
але в вівторок не за планом
помер

білявий квітень плаче ніби
маленький принц екзюпері
а в вікнах неба акварелі
сирі

на шаурму на іподромі
ми дружно кинулись з трибун
і затоптав коня з жокеєм
табун

даремно в черепа питаєш
ту бі старий ор нот ту бі
відповідати доведеться
тобі

в кінці родинного застілля
хапають телефони всі
сидять травмовані лікують
інформаційні бульбашки

оксана лізе за кінг конгом
на той триклятий хмарочос
кричить благаю повернися
поїж і шапку надягни

ви не романтик ви зануда
бо із мільйона різних тем
усі розмови лиш про море
проблем

в жінок у кулінарній групі
вже фото власних пасочок
а в мене топовий прихильник
значок

мене земля так довго носить
що і не пам'ятаю вже
який раз значення змінилось
ем же

оскільки в мене мама люба
то я олегович і все
а сину зульфії складніше
бо він у неї ібн олег